НЕБЕЗПЕКИ ПРИРОДНЬОГО ХАРАКТЕРУ

Отруйні рослини, гриби

Отруйні рослини

Домедична допомога при отруєнні небезпечною рослиною:

  • з’ясуйте, що відбулося і коли;
  • викличте “швидку допомогу”; 
  • допоможіть організму звільнитися від отрути, викличте блювоту. Промивання повторити два-три рази;
  • після промивання шлунку треба випити ентеросорбенти (препарати, що зв’язують отруту в шлунково-кишковому тракті та виводять її з випорожненнями − смекта, атоксил, ентеросгель), що полегшують стан. Активоване вугілля в цій ситуації малоефективне. Зменшують всмоктування отрути обгортаючі слизові речовини: відвар із лляного насіння, рослинна олія, кисіль, збиті яєчні білки (1‑3 штуки). Можна дати постраждалому чорні сухарі;
  • через 15–20 хвилин знову викликати блювоту і знову вжити препарати;
  • корисно зробити очисну клізму. 

Увага! При появі судом важливо не допустити порушення дихання, тому в рот постраждалого варто вставити ложку, обгорнену бинтом або чистою, випрасованою тканиною. 

ГРИБИ

Ознаки отруєння грибами:

-сильна блювота, пронос, зневоднення організму;

-синюшність губ, нігтів;

-холодні кінцівки, поява судом; 

-згущення крові, падіння кров’яного тиску.

Домедична допомога:

-очистити шлунок від їжі – випити води та викликати блювоту;

-пити дрібними ковтками холодну солону воду (це послабить нудоту);

-пити холодний міцний чай чи каву, мед та молоко;

-не вживати алкоголь.

Пам’ятайте!

не збирайте грибів трухлявих, червивих, пошкоджених;

не їжте гриби сирими;

не збирайте грибів біля сміттєзвалищ, автодоріг, залізничних шляхів, промислових підприємств.

При перших симптомах отруєння звертайтеся до лікаря!

Снігові замети (хуртовина)

Дії населення під час стихійного лиха:

– лише у виняткових випадках виходьте з будинків. Забороняється виходити поодинці;
– повідомте членам родини або сусідам, куди ви йдете й коли повернетеся;
– в автомобілі можна рухатися тільки по центральним дорогам і шосе;
– забороняється відходити від машини за межі видимості;
– зупинившись на дорозі, подайте сигнал тривоги переривчастими гудками, підніміть капот або повісьте яскраву  тканину на антену, чекайте допомоги в автомобілі. При цьому можна залишити мотор працюючим, відкривши скло для забезпечення вентиляції й запобігання отруєнню чадним газом;
– якщо ви втратили орієнтацію, пересуваючись пішки поза населеним пунктом, зайдіть у перший  будинок, що трапиться, уточніть місце знаходження й, по можливості, дочекайтеся закінчення заметілі там;
– якщо вас залишають сили, шукайте укриття й залишайтеся в ньому;
– будьте уважними й обережними при контактах з незнайомими людьми, тому що під час стихійних лих різко зростає число крадіжок з автомобілів, квартир і службових приміщень.

Дії населення після стихійного лиха:

– якщо в умовах сильних заметів ви виявилися заблокованими у приміщенні, обережно, без паніки з’ясуєте, чи немає можливості вибратися з-під заметів самостійно (використовуючи наявний інструмент і підручні засоби);
– повідомите керівництву з ліквідації НС чи адміністрації населеного пункту про характер заметів;
– якщо самостійно розібрати сніжний замет не вдається, спробуйте встановити зв’язок з рятувальними підрозділами;
– увімкніть радіотрансляційний приймач (телевізор) і виконуйте вказівки місцевої влади;
– прийміть заходи щодо збереження тепла й ощадливо використовуйте  продовольчі запаси.

Ожеледиця

Щорічно Міністерством охорони здоров’я України реєструється сумна статистика травмувань, пов’язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на льоду.
Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей у період ожеледиці.

Перед виходом із будинку

  • Змайструйте на підошви та підбори вашого взуття “льодоступи”:
  • прикріпіть на підбори перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;
  • наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і підбори (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один-два дні вистачає);
  • натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано чи пізно обсипаються);
  • намажте на підошву клей типу “Момент” та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.

Пам’ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи та без високих підборів.

Літнім людям краще в “слизькі дні” взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою торба, то вона повинна бути тільки такою, яку можна носити через плече. Пам’ятайте, що дві третини травм люди старші 60 років отримують при падінні.

Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводу – небезпечні для здоров’я.
Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю

  • Будьте готові впасти, про всяк випадок, під час ходьби.
  • Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами. Пам’ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.
  • При порушенні рівноваги швидко присядьте – це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
  • Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться – удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.
  • Не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість не тільки падіння, але й отримання більш важких травм, особливо переломів.
  • Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.
  • Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.
    – Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам’ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо, і до загибелі.
    – Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п’яний падає завжди вдало. У стані сп’яніння люди не такі чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми та неприємності.
    – Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль у суглобах, утворилися пухлини – терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.
    – Тримайтеся подалі від будинків, ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки, особливо у період танення льоду та снігу.

Гроза, блискавка

ГРОЗА

Якщо ви  перебуваєте у приміщенні:

негайно зачиніть всі кватирки, вікна, двері, бо протяги можуть «затягти» у приміщення блискавку;

вимкніть електроприлади з розетки;

у квартирах не користуйтеся водогоном; 

не слід умиватися над раковинами або ваннами, в жодному разі не митися у ваннах, необхідно негайно припините це, при перших спалахах блискавиць чи ударах грому;

перебувайте подалі від вікон, де можливі протяги, електроприладів, труб, загалом будь-якого металевого начиння;

утримуйтесь від дзвінка по телефону, але якщо це необхідно – зробіть це одразу ж після чергового грозового розряду, швидко використавши невеличку паузу до наступного розряду.

Якщо гроза застала вас на вулиці, у полі, в лісі, на річці:

не ховайтеся в невеликих спорудах, будинках, наметах і, особливо, серед дерев;

краще сховатись у якомусь заглибленні;

якщо вас двоє чи більше – не скупчуйтесь в укритті разом, а ховайтеся поодинці − можливе ураження блискавкою спричинить трагедію одному, а не всім, бо розряд перебігає через контакт людських тіл;

бігти до сховища слід повільно і злегка схилившись, а не у весь зріст – розряди контактують із вищими точками, якою і може бути голова людини;

перебуваючи у сховищі, ноги тримайте вкупі, а не розкидано, тим самим звузивши площу можливого ураження розрядом;

негайно треба позбутись речей, які є при вас: лопати, сокири, ножів, браслетів, навіть годинників – покладіть все у захищене місце подалі від себе;

не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу ураження розрядом, сядьте, злегка нахиливши голову, аби вона не була вище предметів довкола вас; 

якщо відчули у схованці, що оточуючі вас предмети або частина споруд, скажімо, паркан, наче дзинчить чи якось відлунює, негайно змініть схованку, що стала небезпечною;

якщо волосся на голові немов ворушиться чи здиблюється, (принаймні, так вам здається), теж перейдіть в інше місце, бо тут накопичується електрична енергія, що може «притягти»  блискавку;

якщо гроза застала вас з довгими, особливо, металевими предметами в руках (вудочками, граблями, вилами), не йдіть із ними, а відкладіть подалі від себе та перечекайте негоду;

під час грози ніколи не торкайтеся металевих споруд і залізних електроопор, опор мостів, дротяних огорож і подібних об’єктів з металу;

негайно припиніть прогулянку на велосипеді або верхи на коні – велосипед поставте подалі від себе, а коня прив`яжіть. Бажано не ховатися під високими деревами і не торкатися металевого стовпа чи паркану;

якщо гроза застала вас у човні на водоймі або ви плавали у цей час, то найбезпечніше вибратися з води на берег, а якщо це неможливо, намагайтеся сидіти у човні нерухомо, витягнувши весла. Вплав слід добиратися повільно, спокійно, не розмахуючи руками.

КУЛЬОВА БЛИСКАВКА

Заходи безпеки:

при перших ознаках грози зачиніть кватирки, вікна, двері;

якщо до вас наближається кульова блискавка, стійте спокійно, затамувавши подих, не робіть жодних різких рухів та не намагайтеся одразу ж утікати.

Якщо кульова блискавка потрапила до вашого помешкання:

тримайтеся подалі від електроприладів та електропроводки;

якщо ви маєте в руках якийсь предмет з ізолюючими властивостями, виставте його перед собою і в такий спосіб спробуйте зупинити наближення кульової блискавки. Якщо блискавка «прилипне» до нього, обережно покладіть його на землю, опісля цього спробуйте повільно вийти з приміщення, не викликаючи різких коливань потоків повітря;

після зникнення блискавки в приміщенні, як правило, виникає пожежа, тому ретельно перевірте, чи часом щось не горить.

Сель, лавина

Дії населення у разі сходження селевого потоку:

зберігайте спокій, уникайте паніки, за необхідності, надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;

почувши шум потоку, що наближається, негайно підніміться з дна лощини вгору по стоку не менш ніж на 50-100 метрів. Тому, кого застав селевий потік, врятуватися, як правило, не вдається;

пам’ятайте, що під час руху селевого потоку розкочується каміння великої маси на значні відстані.

Дії населення у разі сходження снігової лавини:

зберігайте спокій, уникайте паніки, за необхідності, надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;

почувши шум снігової лавини, що наближається, негайно заховайтеся за скелю, дерево, лягайте на землю, захистіть руками голову, притисніть коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини, і дихайте через одяг.

Якщо вас захопила та зносить лавина:

виконуйте плавальні рухи і тримайтесь, за можливістю, скраю лавини, де швидкість руху менша;

спробуйте створити простір навколо обличчя і грудної клітки у разі зупинки лавини – це допоможе вашому диханню;

не кричіть, якщо ви виявились всередині лавини, сніг повністю поглинає звуки, а крик та безглузді рухи лише позбавлять вас сил, кисню та тепла;

не панікуйте та не дозволяйте собі заснути;

пам’ятайте, що вас шукають і можуть врятувати протягом деякого часу.

Дії населення після сходження селевого потоку та снігової лавини:

повідомте, за можливістю, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходження лавини;

зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психологічну травму внаслідок селю (лавини), оцініть ситуацію;

вибравшись з-під лавинного снігу самостійно чи за допомогою рятувальників, обстежте своє тіло, зверніться до лікаря, навіть якщо ви вважаєте себе здоровим;

допоможіть, за можливістю, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;

допоможіть, при потребі, рятувальникам у пошуку і рятуванні постраждалих;

повідомте своїх родичів про власні стан та місцеперебування. Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;

переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;

тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів;

не поспішайте з оглядом населеного пункту, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;

дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.

ЗЕМЛЕТРУСИ

Дії під час землетрусу:

зберігати спокій, уникати паніки;

діяти негайно, як тільки з’явиться відчуття коливання ґрунту або будівлі, головна небезпека, яка загрожує – предмети і уламки, що падають;

у разі знаходження на першому – другому поверхах, швидко залишити будинок та відійти від нього на відкрите місце;

негайно залишити кутові кімнати, у разі знаходження вище другого поверху;

негайно перейти у більш безпечне місце, у разі знаходження в приміщенні;

стати в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів;

не кидатись до сходів або до ліфта, у разі знаходження у висотній будівлі вище п’ятого поверху. Вихід зі споруди буде найбільш заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу;

вибігати з будинку швидко, але обережно. Остерігатись уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки;

віддалитись від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач;

у випадку пересування автомобілем, зупинитись, відчинити двері та залишитись у автомобілі до припинення коливань;

перевірити чи немає поблизу постраждалих, сповістити про них рятувальників та, за можливістю, надати допомогу.

Дії після землетрусу:

зберігати спокій, заспокоїти дітей та тих, хто отримав психологічну травму внаслідок землетрусу, оцінити ситуацію;

допомогти, за можливістю, постраждалим, викликати медичну допомогу тим, хто її потребує;

переконатись, що житло не отримало ушкоджень. Бути дуже обережним, може статися раптове обвалення, а також загрожувати небезпека від витоку газу, ліній електромереж, розбитого скла;

перевірити зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання;

обов’язково кип’ятити питну воду, вона може бути забруднена;

перевірити чи немає загрози пожежі;

не користуватись відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикати їх до того часу, доки не буде впевненості, що немає витоку газу;

не користуватись довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;

не поспішати з оглядом міста, не відвідувати зони руйнувань, якщо там не потрібна допомога;

уникати морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами;

бути готовими до повторних поштовхів;

дізнатись у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.

Правила поведінки під час землетру

Вдома:

не піддаватися паніці й зберігати спокій, підбадьорювати присутніх;

укритися під міцними столами, поблизу головних стін чи колон, тому що головна небезпека виходить від падіння внутрішніх стін, стель, люстр;

триматися подалі від вікон, електроприладів, посуду на вогні, що треба відразу загасити;

відразу ж загасити будь-яке джерело пожежі;

розбудити й одягти дітей, допомогти відвести в безпечне місце їх та людей похилого віку;

використовувати телефон у виняткових випадках, щоб покликати на допомогу, передати повідомлення органам правопорядку, пожежним, цивільного захисту;

постійно слухати інформацію по радіо;

відкрити двері для забезпечення виходу в разі потреби;

не виходити на балкони;

не користуватися ліфтом;

не користуватися сірниками, бо може існувати небезпека витоку газу;

ледь закінчиться перша серія поштовхів, залишити будинок, але перш ніж зробити це (якщо він ще цілий), закрити водопровідні крани, відключити газ і електроенергію;

винести предмети першої необхідності й цінності;

виходити з житла спиною до стіни, особливо, якщо доведеться спускатися сходами;

закрити двері будинку;

зібравши всіх членів родини, а також тих, хто живе поблизу, відправитися в найближчий центр збору людей, бажано пішки, а не на транспортному засобі;

уникати вузьких і захаращених вулиць.

По дорозі до безпечних місць:

направлятися до місцевості, вільної від будинків, електромереж та інших об’єктів;

уважно стежити за стінами, що можуть упасти, триматися подалі від веж, дзвіниць, водоймищ;

залишити небезпечну зону, а, за неможливості, знайти укриття під портиком входу в під’їзд;

стежити за небезпечними предметами, що можуть виявитися на землі (дроту під напругою, скла, зламаної дошки тощо);

не підходити близько до місця пожежі;

не ховатися поблизу гребель, річкових долин, на морських пляжах і берегах озер;

забезпечити себе питною водою;

слідувати інструкціям місцевої влади;

брати участь у негайній допомозі іншим.

   У машині:

не дозволяти людям піддаватися паніці;

не зупинятися під мостами, шляхопроводами, лініями електропередач;

при паркуванні машини не загороджувати дорогу іншим транспортним засобам;

їхати і зупиняти автомобіль подалі від балконів, карнизів і дерев;

за можливістю, не користуватися автомобілем, а пересуватися пішки.

   У громадському місці:

головну небезпеку представляє юрба, що піддалась паніці (у цьому разі намагатися вибрати безпечний вихід, ще не помічений юрбою);

намагатися не падати, інакше є ризик бути розтоптаним, не маючи ні найменшої можливості піднятися;

схрестити руки на животі, щоб не зламати грудну клітку;

намагатися не опинитися між юрбою і перешкодою.

У школі та інших навчальних закладах:

дотримуватись заздалегідь розробленого відповідними органами ситуаційного плану;

тримати ситуацію під контролем, щоб допомогти іншим (впевненість і володіння обстановкою дорослого дозволяють дітям дотримуватись його вказівок, не піддаючись паніці);

тренування, заздалегідь проведені з дітьми, дають змогу діяти більш правильно і спокійно;

дітям необхідно знати, де знайти притулок – якщо вчитель ховається під кафедрою, учні мають використовувати для цих цілей свої парти (кожен крок дорослого повинен повторюватися всіма дітьми);

кожного учня необхідно вчити бути відповідальним за свої речі (у такий спосіб його увага відволікається від головної проблеми і це дає змогу легше вгамувати страх під час евакуації);

у вчителя має бути повний список присутніх учнів, і при виході він повинен його звірити з наявністю дітей;

подбати про передачу дітей батькам чи у спеціально призначені центри їх збору.

   У потязі або у метро:

бути готовими до того, що як тільки відбудеться поштовх, можливо, буде відключена електроенергія (вагон зануриться в темряву, але, незважаючи на це, не слід піддаватися паніці);

підземні станції у разі землетрусу є безпечним місцем (металоконструкції дають змогу їм добре протистояти поштовхам).

Після повернення додому:

слід оглянути будинок на предмет серйозних ушкоджень;

не користуватися сірниками, електровимикачем (може існувати небезпека витоків газу);

не користуватися телефоном, щоб не перевантажувати лінію.

У разі перебування під уламками:

дихати глибоко, не дозволяти страху перемогти себе й занепасти духом (необхідно спробувати вижити за будь-яку ціну);

оцінити ситуацію і визначити, що є в ній позитивного;

пам’ятати, що людина здатна витримати спрагу й, особливо, голод протягом достатньої кількості днів, якщо не буде даремно витрачати енергію;

мати впевненість, що допомога прийде обов’язково;

шукати у кишенях або поблизу предмети, що могли б допомогти подавати світлові чи звукові сигнали (наприклад, будь-яким предметом наносити удари по трубах чи стінах, в результаті чого, завдяки звуку, що утвориться, привернути увагу);

пристосуватися до обстановки і намагатись знайти можливий вихід;

у разі нестачі повітря, не запалювати свічок, що випалюють кисень;

у випадку, коли єдиним шляхом виходу є вузький лаз, необхідно просуватися крізь нього. Для цього потрібно, розслабивши м’язи, поступово просуватися, притиснувши лікті до боків, і рухаючись ногами вперед.

Урагани (смерчі, буревії, зливи)

Дії під час стихійного лиха:

зберігати спокій, уникати паніки, надати допомогу інвалідам, людям похилого віку;

загасити вогонь у грубах, відключити системи електро- та газопостачання;

перейти у безпечне місце, сховатись у внутрішніх приміщеннях, увімкнути приймач, щоб отримувати інформацію;

не користуватись ліфтами, електромережу можуть раптово вимкнути;

якщо лихо застало вас на вулиці, обминати хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, за можливістю заховатися в підвал найближчого будинку;

якщо ви на відкритій місцевості, притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев;

уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику: мостів, естакад, трубопроводів, ліній електропередач, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев;

якщо ви їдете автомобілем, зупиніться. Не перебувайте у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.

Дії після стихійного лиха:

зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психологічну травму, оцініть ситуацію, надайте домедичну допомогу в разі необхідності;

переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень, перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання, обов’язково кип’ятіть питну воду;

не користуйтеся відкритим вогнем, освітлювальними і нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу. Перевірте, чи не існує загрози пожежі. За необхідності, сповістіть пожежну охорону;

не користуйтеся телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;

не користуйтеся ліфтами, електромережу можуть вимкнути;

не виходьте відразу на вулицю – після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися;

будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях, обірваних дротів ліній електромереж, розбитого скла та інших джерел небезпеки;

тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів тощо. Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;

дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.

ПОВІНЬ  (ПАВОДОК, ПІДТОПЛЕННЯ, КАТАСТРОФІЧНЕ ЗАТОПЛЕННЯ)

Дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка:

зберігати спокій, уникати паніки;

швидко зібрати необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;

надати допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу;

за можливістю негайно залишити зону затоплення;

перед виходом з будинку вимкнути електро- та газопостачання, загасити вогонь у грубах. Зачинити вікна та двері, якщо є час – закрити вікна та двері першого поверху дошками (щитами);

відчинити хлів – дайте можливість худобі врятуватися;

піднятись на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий, зайняти горищні приміщення;

до прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятувальникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти;

перевірте чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, за можливістю, допомогу;

потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до надходження допомоги;

не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти тощо).

Дії після повені, паводка:

переконайтесь, що житло не отримало внаслідок повені ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття;

не слід користуватись електромережею до повного осушення будинку;

обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені;

просушити будинок, провести ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території;

здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно (з розрахунку 1/3 об’єму води на добу);

електроприладами користуйтесь тільки після їх ретельного просушування;

заборонено вживати продукти, що були підтоплені водою під час повені. Позбавтесь від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження;

все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції;

дізнайтесь у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.

Зсуви

Причиною зсуву може бути: 

перезволоження грунту дощовими опадами, танення снігів, землетруси, підмив схилів та непродумана діяльність людини (вибухові та земляні роботи, вирубка лісу на схилах пагорбів та інше). Активізація зсувів залежить від інтенсивності постачання грунту підземними та поверхневими водами. Об’єм грунту, який зміщується під час зсуву, може становити від декількох сотень до тисяч мільйонів кубометрів, а швидкість коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.

Яких небезпек слід очікувати від зсувів

руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об’єктів, інженерних та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей. Крім того, зсуви створюють умови для перекриття рік, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні паводки.

Готуйтеся до виникнення зсуву:

– Уважно слухайте та вивчайте інформацію про обстановку, можливі місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про порядок дій у випадку загрози виникнення зсуву. Це особливо необхідно знати тим, у кого будівлі розташовані: на височині, на схилах або у підніжжя гір та пагорбів; навколо глибоких ярів.
– Повідомте при появі ознак зсуву органи місцевого самоврядування та органи цивільної оборони. 

Ознакою зсуву є заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення грунту.
– Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Дії під час зсуву:

  •  При отриманні інформації про дане стихійне лихо, дійте залежно від ступеню загрози та швидкості зміщення зсуву.
  • Зберігайте спокій, уникайте паніки.
  • Підготуйтесь до евакуації, з’ясуйте у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації.
  • При наявності часу та незначній швидкості руху зсуву (декілька метрів на місяць): по можливості вивозьте своє майно у раніше намічене місце; відімкніть усі мережі постачання; щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; шиби, по можливості, захистіть віконницями або щитами.
  • Дійте негайно! Терміново евакуюйтеся у безпечне місце при швидкості руху зсуву понад 0,5-1,0 метри на добу.
  • Попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам та літнім людям. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
  • Швидко одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш цінні і необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий ліхтарик та радіоприймач на батарейках.
  • Від’єднайте електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання, загасіть вогонь у печах.
  • Не користуйтесь ліфтом. Його може заклинити від перекосу будинку.
  • Виведіть худобу на більш безпечну місцевість, а якщо немає часу, відчиніть хлів – дайте худобі можливість врятуватися.

Дії після зсуву:

  • Зберігайте спокій, оцініть ситуацію.
  • Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує. Допоможіть при необхідності рятувальникам у відкопуванні та визволенні постраждалих із завалів.
  • Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення.
  • Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.
  • Перевірте чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.
  • Не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами.
  • З’ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Небезпечні комахи, отруйні плазуни, бджоли та кліщі

Небезпечні комахи (бджоли, джмелі, мурахи)

Допомога при укусі або жалінні комахи:

якщо жало усе ще перебуває в шкірі, видаліть його шляхом зіскоблення нігтем або яким-небудь предметом. Не слід використовувати пінцет, тому що при здавлюванні жала, у шкіру може потрапити більше отрути;

промийте водою вжалене місце і прикрийте, щоб не потрапив бруд;

для зменшення болю і набряку прикладіть холодний компрес;

постійно спостерігайте за станом постраждалого, стежте за можливою появою алергічної реакції;

викличте швидку допомогу, якщо постраждалий: не знає, що було причиною жаління, має алергію, ужалений в обличчя або шию, проявляє ознаки порушення дихання.

Укус десятка бджіл або ос також іноді призводить до досить хворобливого стану постраждалого. 

Лісовий кліщ

Якщо кліщ вп’явся в шкіру:

його потрібно обережно зняти, але так, щоб не розчавити і не відірвати хоботок. 

Ні в якому разі не відривайте кліща від себе різким рухом, адже, якщо смикнути сильно, то голівка комахи може відірватися й залишитися в шкірі, а це небезпечно. 

Не намагайтеся випалити кліща зі шкіри, не змазуйте його бензином або лаком для нігтів і не намагайтеся проколоти його шпилькою. 

Для успішного видалення кліща необхідно:

уражене місце змастити рослинною  олією або жирним кремом;

видаляючи кліща пінцетом, петлею з міцної нитки, розгойдуйте його з боку в бік і поступово витягуйте короткими, легенькими посмикуваннями;

дістаючи кліща пальцями, обережно його викручуйте з місця укусу;

після видалення уражене місце змажте йодом або спиртом;

вилученого кліща обов’язково спаліть;

після видалення комахи обов’язково вимийте руки з милом, протріть їх спиртом. 

Навіть у разі успішної “операції”, постраждалого слід показати лікареві. Протягом місяця знадобиться нагляд за його станом, особливо, якщо це дитина. За появи ознак захворювання (млявість, головні болі, запаморочення, ломота в суглобах), потрібною буде негайна госпіталізація! 

Якщо вам не вдається витягти кліща, або його щелепи застрягли в шкірі, зверніться до лікаря. 

Отруйні Павуки

Правила безпеки:

не зупинятися на ночівлю у місцях, де є павутиння; 

не засовувати руки у розщілини; 

не збирати хмиз уночі; 

не піднімати без потреби камені, грудки землі;

перевіряти місця, призначені для відпочинку;

перед тим, як одягтись, перевіряти одяг та взуття.

Ознаки отруєння:

найбільш отруйні статевозрілі самки. На місці укусу видно маленьку червону цятку, яка швидко зникає;

через 10-15 хвилин різкий біль поширюється в область живота, попереку і грудей, німіють ноги;

зіниці розширюються, слино- і потовиділення різко підсилюються;

спостерігається психічне порушення, постраждалий відчуває страх смерті;

можливі запаморочення, головний біль, ядуха, судоми, блювота;

характерне посиніння обличчя, уповільнення й аритмія пульсу;

укушений стає млявим, але поводиться неспокійно, сильні болі позбавляють його сну;

через 3-5 днів на шкірі з’являються характерні висипання, і стан поліпшується. 

Дії при укусі отруйними павуками: необхідно миттєво припекти місце укусу 2-3 сірниками, цигаркою (отрута комах відрізняється від зміїної тим, що руйнується під впливом високої температури) і зробити ін’єкцію протиотруйної сироватки. За її відсутності, до втручання лікаря, слід накласти на рану пов’язку, змочену в міцному розчині перманганату калію, внутрішньо дати півсклянки слабкого його розчину, забезпечити спокій, тепло і давати багато пити.

Змії

Ознаки отруєння:

на місці укусу гадюки видно дві точкові ранки від отруйних зубів;

укус гадюки викликає наростаючий біль;

на місці укусу з’являється набряк;

при потраплянні отрути в кров загальна реакція може розвиватися відразу або через деякий час – півгодини, годину. Найчастіше це відбувається через 15-20 хвилин. З’являється млявість, головний біль, нудота, інколи блювання, пришвидшений пульс, запаморочення. 

Чим ближче місце укусу до голови, тим він небезпечніший. Навесні отрута гадюки більш токсична, ніж влітку.

Принципи надання першої допомоги:

допоможіть постраждалому зайняти зручне положення і опустіть, якщо можливо, уражену частину тіла нижче рівня серця для вповільнення всмоктування отрути;

покладіть лід на місце укусу;

заспокойте постраждалого і порадьте йому обмежити рух. Значною мірою послаблює дію отрути часте пиття;

накладати джгути чи припалювати місце укусу, тим більше надрізати його, категорично не рекомендується;

неефективним є і вичавлювання краплин крові з ранки для подальшого “відсмоктування” отрути. 

Поширити