Відділ кадрів і охорона праці на підприємстві

З особистої практики участі в розслідуваннях нещасних випадків, перевірок стану охорони праці на підприємствах, установах, організаціях та у фізичних осіб-підприємців, аналізу наданих документів, зустрічей з інженерами з охорони праці можу констатувати, що не завжди і не всі працівники відділу кадрів відповідально ставляться до деталей своєї роботи, які безпосередньо пов’язані з питаннями охорони праці.

Трудова книжка – один із найважливіших, окрім паспорта та ідентифікаційного коду, документів для працюючих осіб. Відповідно до чинного законодавства трудові книжки ведуться для всіх працівників, які працюють на підприємстві (при прийомі на роботу і надалі). При запланованому переході на електронну форму ведення трудових книжок правильність записів стає ще більш важливою.

Із різних характерних помилок при заповненні кадровиками трудових книжок найпоширенішою є внесення професій (посад) з найменуванням, відсутнім у діючому на час запису «Класифікаторі професій» (на сьогодні це ДК-003:2010 зі змінами), не вказується присвоєний розряд. Цей запис також повинен відповідати наказу по підприємству про результати атестації робочих місць за умовами праці – а це є важливим для встановлення права працівника на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці (стаття 7 Закону України «Про охорону праці»), в т.ч. і пільгового пенсійного забезпечення (так званий Список 1 і Список 2). При наближенні пенсійного віку коректність записів у трудових книжках відчутно зменшить особисті «ходіння по муках» працівників, якісне заповнення трудової книжки знижує для майбутніх пенсіонерів імовірність бюрократичної тяганини.

Трапляються помилки при внесенні записів при переведенні на інше місце праці на цьому ж підприємстві (посада, професія, повна назва структурного підрозділу). Наприклад, в трудових книжках медзакладів трапляються вже порівняно нові «старша медична сестра» замість «сестра медична старша», «рентгенлаборант» замість «рентгенолаборант», або просто «молодша медична сестра» чи навіть «молодша медсестра» замість конкретного «молодша сестра з догляду за хворими» чи «молодша сестра (санітарка-буфетниця)» тощо.

Ще один напівсуперечливий момент у стосунках служби охорони праці та відділу кадрів – записувати чи не записувати в наказ на прийняття на роботу дані про проходження вступного інструктажу? В п.6.3 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (НПАОП 0.00-4.12-05) вказано: «Запис про проведення вступного інструктажу для осіб, які приймаються на роботу відповідно до наказу (розпорядження) роботодавця робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань ОП…, а також у наказі про прийняття працівника на роботу». Робити це чи ні – не занадто принципово, але мабуть варто.

З особистого досвіду роботи в комісіях із розслідування нещасних випадків та гострих професійних захворювань можу стверджувати, що активна допомога чи навіть введення в склад комісії представника відділу кадрів відчутно впливає на якість та термін роботи комісії. Як і навпаки.

Також відділ кадрів покликаний брати участь в формуванні списків працівників для проходження обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій (зайнятих на важких  роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року).

Зменшити ступінь ризику на робочих місцях до мінімуму, покращити умови праці – це спільне завдання всіх «гвинтиків» виробничого механізму. Тому закликаю працівників відділів кадрів позитивно реагувати на не такі вже часті звернення представників служби охорони праці підприємства.

Р.Ониськів, страховий експерт з охорони праці Миколаївського відділення УВД ФССУ у Львівській області