Сезонні небезпеки зимового періоду

Рекомендації щодо заходів безпеки під час ожеледиці:
• прикріпіть на суху підошву вашого взуття шматочки поролону або лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву (хрест-навхрест або східцем);
• пам’ятайте, що найкращими для пересування по слизькій поверхні є підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи та без високих підборів;
• людям похилого віку краще у «слизькі дні» взагалі не виходити з дому. Але якщо необхідно, не соромтесь взяти палицю з гумовим наконечником або шипом. Пам’ятайте, що дві третини травм люди, старші 60 років, одержують при падінні;
• прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводу – небезпечні;
• ходити не поспішаючи, ноги злегка розслабити в колінах, ступаючи на всю ступню;
• у випадку порушення рівноваги − швидко присісти, щоб утримуватися на ногах;
• у момент падіння згрупуйтеся, напружте м’язи, а торкнувшись до землі, обов’язково перекотіться – від цього удар пом’якшиться;
• не тримайте руки в кишенях − це збільшує можливість важчих травм, переломів;
• обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом;
• не ходіть краєм проїжджої частини дороги, це небезпечно завжди;
• небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми найчастіше важкі, всупереч поширеній думці, що п’яний падає завжди вдало;
• якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, утворилися пухлини − терміново зверніться до лікаря в травмпункт;
• щоб уникнути небезпеки, тримайтеся далі від будинків − ближче до середини тротуару, адже взимку велику небезпеку становлять бурульки.

Один із сучасних та ефективних засобів щодо запобігання падіння при ожеледиці – льодоступи .
Вони являють собою спеціальні протиковзкі накладки на взуття, які обладнані металевими шипами, які забезпечують якісне зчеплення з будь-якою, навіть дуже слизькою поверхнею. Під вашою вагою шипи міцно врізаються в лід і ви просто фізично не зможете ковзати.

Тонкий лід. Заходи безпеки на льоду
• Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.
• Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:
o лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);
o тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;
o обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу – під снігом лід завжди тонший;
o тонкий лід і там, де б’ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;
o особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з’єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.
• Візьміть з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з’являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.
• Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам доведеться з’ясовувати, наскільки добре ви запам’ятали і засвоїли цю пораду.
• Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5 метрів.
• Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду, (рекомендується відстань між ними п’ять метрів) і проміряйте їх. Майте на увазі, що лід складається з двох прошарків – верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину, можна лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду.
• Безпечним вважається лід: для одного пішоходу – лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для обладнання ковзанки – не менше 10-12 сантиметрів (масове катання – 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів.
• Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях.
• Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини – негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.
• Твердо засвойте, що зимова підлідна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження, це диктує багаторічний досвід не самих щасливих рибалок:
o не пробивайте поруч багато лунок;
o не збирайтеся великими групами на одному місці;
o не пробивайте лунки на переправах;
o не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання там не було;
o завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;
o тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку.

Профілактика переохолодження та обмороження
Існує декілька простих правил, виконання яких дозволить уникнути переохолодження та обмороження при сильному холоді: не вживайте алкогольних напоїв – алкогольне сп’яніння сприяє високій утраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла.
Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження; не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду; носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Верхній одяг бажано носити непромокаючий. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. Особливу увагу до взуття необхідно приділяти особам, в яких сильно пітніють ноги. У взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими. Не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу.
У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. По-перше: метал охолоджується до низьких температур швидше ніж тіло, внаслідок чого можливе „прилипання” цих предметів до шкіри з виникненням почуття болю та холодових травм. По-друге, перстені на пальцях затрудняють циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок. Використовуйте допомогу друзів. Слідкуйте за обличчям друзів, особливо за носом, вухами та щоками, звертайте увагу на зміну їх кольору, а друзі повинні слідкувати за станом вашого обличчя. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути, це може призвести до більш значних пошкоджень. Не знімайте на морозі взуття з обморожених ніг – вони розпухнути і ви не взмозі будете знов взутися. Необхідно найшвидше потрапити до теплого приміщення та обов’язково звернутися до лікаря.
Врешті-решт пам’ятайте, що найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації – це до неї не потрапляти. Якщо ви не любите екстремальних відчуттів, то у великий мороз не виходьте з приміщення без потреби!

Ігор Яворів
майстер виробничого навчання НКП у м.Стрий
навчально-методичного центру ЦЗ та БЖД
Львівської області